Типові труднощі впровадження ГІС

Типові труднощі впровадження ГІС


В рамках конференції ГЕОПРОСТІР 2021 своїм досвідом впровадження ГІС в громадах поділився консультант муніципального компоненту EUACI, тренер Міжнародного республіканського інституту в Україні (IRI) Тарас Случик.

Тарас розповів про природні складнощі і проблеми, що виникають в містах і громадах, де розпочали шукати системні підходи до розвитку геоінформаційних систем.
Однією з перших максим, яку варто пам’ятати у цьому незвичному процесі:

“Не потрібно цифровізувати хаос. Аби не мати цифрового хаосу.”

Після найважливіших ініціатив щодо розробки і впровадження сучасних інструментів, що мають допомагати управлінню ресурсами громади виникають потреби в оцінці якості і результативності таких змін.

Виявилося, що замало просто ухвалити рішення про встановлення новітніх інформаційних систем, бо вони не розгортатимуться на чистому пустому місці.
Основа, що складається з усіх накопичених в громаді даних, з усіх програмних засобів якими до моменту впровадження ГІС користувалися різні підрозділи чи комунальні підприємства, формати даних в яких зберігали ту чи іншу інформацію, напрацьоване методичне забезпечення тих чи інших процедур взаємодії відділів, наявність загального стратегічного бачення розвитку інформатизації управління майном громади - усе це має значення  для успішності і швидкості подальших запроваджень і розгортань розумніших рішень.

Виявилося, що непросто намагатися впроваджувати ГІС, коли у міських радах заслабка співпраця між відділами містобудування та інформаційного забезпечення

Відсутність єдиного виконавчого органу місцевої ради, що визначає інформаційну політику громади щодо впровадження програмного забезпечення у розрізнених департаментах, комунальних підприємствах і підрозділах спричиняє неузгоджені придбання програмних засобів, які у перспективі неможливо буде інтегрувати між собою чи навіть легко інтегрувати дані з одних систем в інші, придатні для розширень і інтеграції. Така неузгодженість стандартів породжує майбутні витрати на потреби в налаштуванні інтеграції, яких можна уникнути, якомога раніше домовившись про загальні  вимоги і стандарти щодо інтероперабельності програмних засобів та форматів даних.



Серед труднощів впровадження геоінформаційних систем для управління ресурсами громади виявилася і дуже слабка обізнаність місцевих посадовців із можливостями, перевагами та важливістю таких систем і технологій для забезпечення сталого розвитку громад. Тобто недостатньо детальне висвітлення завдань, які практично можуть вирішувати для вітчизняного міського господарства геоінформаційні системи у середовищі фахівців виконавчих комітетів, комунальних підприємств та служб спричиняє як відсутність місцевої  управлінської підготовки до впровадження , так і до тривалого висування вимог щодо таких програмних засобів, а отже і тривалого пошуку кандидатів на реалізацію таких розробок.
І навіть у випадках наявності значної політичної волі для початку цифровізації процес все одно  матиме значні ускладнення через неготовність місцевого методичного забезпечення, програм розвитку відповідних систем, стандартів і регламентів підтримки їх роботи і звісно відсутності планування фінансування розвитку таких систем.

Крім впровадження програмних продуктів важливим питанням стала оцінка якості реалізованих впроваджень. Тобто попереднє вивчення і визначення показників продуктивності, зі зміною яких можна буде впевнено стверджувати дієвість прийнятих рішень щодо інформатизації.

Недостатність фінансування ГІС місцевими радами через слабку обізнаність і слабке усвідомлення власних потреб у впровадженні ГІС та у кваліфікованих фахівцях та геоінформатиках також залишається досить типовою на сьогодні ситуацією.
Вона підтримується недостатньою зовнішньою комунікацією і обізнаністю суспільства у корисності геопорталів для громади, управлінців і особисто громадян. Нерозуміння  вигод і переваг, що надають ГІС для щоденного виконання завдань органами місцевого самоврядування, комунальними службами та  для забезпечення громадського нагляду за якістю робіт всіх департаментів і служб завдяки публічності даних, що забезпечують геопортали, спричиняє поки досить повільний процес впровадження  ГІС на місцевому рівні.

Звісно з часом провідний досвід перших громад створює все більший резонанс у суспільстві, працюючи на популяризацію ГІС але пришвидшення цього процесу допоможе не одній громаді швидше налагодити ефективне управління ресурсами, спрямовувати їх у дійсно конструктивному напрямку, завдяки виваженості рішень, обґрунтованих даними про актуальну ситуацію в громаді, а не якісь застарілі норми чи стандарти.



Що робити?

Перш за все необхідно започаткувати обов’язковість погодження закупівель  чи розвитку інформаційних систем у яких потенційно вестимуться геопросторові дані з органом місцевого врядування, який відповідає за місцеву ГІС. Це убезпечить від надмірних витрат на майбутню інтеграцію засобів, які важко між собою налагоджують взаємодію, від даних у форматах, що так само недружні чи невиправдано важкі для інтеграції до місцевої ГІС. Убезпечить від зайвих конфліктів у роботі місцевих служб та департаментів.

Другим важливим кроком слід відзначити середньострокове планування розвитку ГІС систем на місцевому рівні. Тобто  створення цільової програми розвитку або включення окремого розділу в програму загальної цифрової трансформації.

Третім кроком слід визначити розробку та затвердження місцевого регламенту роботи ГІС та детально описані порядки ведення реєстрів чи кадастрів відповідно до стандартів та чинного законодавства.

Ще одним важливим кроком для вирішення труднощів з впровадженням ГІС на місцевому рівні є запровадження практики координації, оцінки та звітування щодо роботи ГІС, оскільки впровадження таких систем має досить помітну вартість, тому  користь від їх впровадження має також бути оціненою. Такі традиційні звітування і оцінки користі постійно демонструватимуть і місцевій громаді, і черговим скликанням місцевих депутатів про рівень продуктивності використання місцевої ГІС, працюватиме на обізнаність ширшого кола фахівців у можливостях та результативності ГІС у житті громади.

Не найприємнішим але безумовно необхідним кроком у вирішенні проблем з реалізацією ГІС буде передбачення відповідальності за неякісне ведення даних.
Якість даних напряму впливає на якість рішень, що на них ґрунтуватимуться. Кожна некоректно внесена позначка дати, назви вулиці, номер дозволу чи інших реквізитів у базу даних впливає на подальшу аналітику даних,а отже і на виваженість і вдалість рішення. Банально об’єкти, що випадуть із загального переліку вибірки, через некоректність внесення про них інформації, згодом переростуть у недостатність запланованого на втілення проєкту фінансування і незавершеність робіт, які планувалося завершити у визначений термін. Потім доведеться обґрунтовувати чому об’єктів виявилося більше ніж на етапі планування фінансування і чому щось знову не доробили, так як всі того очікували, бо спеціаліст неуважно вніс дані атрибутивної інформації про об’єкти, що вплинуло на якість відбору об’єктів алгоритмом системи, їх кількість та звісно плани фінансування.

І одним з найважливіших кроків в реалізації будь-яких інформаційних модулів чи реєстрів об’єктів місцевої ГІС - це почуття “власності” держателя цих програмних засобів, максимального усвідомлення їх потрібності, вигідності і важливості.

Скільки б труднощів  і проблем не виникало у процесі створення та запровадження місцевих ГІС варто відзначити, що навіть після  тих перших геоінформаційних систем, що були створені в рамках проєктів технічної допомоги чи інших програм спостерігається позитивна динаміка. Місцеві ради, переживши перший досвід розгортання вже сміливіше беруться за розробку і розвиток нових модулів. Переживши перший досвід і перші результати використання ГІС в одних департаментах, маючи більше уявлення про сам процес розробки і впровадження та потенційні результати, що вони отримують, управлінці сміливіше звертаються до фахівців з розробки ГІС.

Читайте також

Цифровий адресний реєстр. Досвід міст Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландіїї

Цифровий адресний реєстр. Досвід міст Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландіїї

У рамках міжнародної конференції Геопростір 2021 відвідувачі мали можливість почути виступ виконавчого директора департаменту консультацій з питань послуг Агентства з адресації Сполученого Королівства Саймона Барлоу.

Детальніше
Тетяна Кондратенко про використання дронів (БПЛА) для потреб містобудування

Тетяна Кондратенко про використання дронів (БПЛА) для потреб містобудування

Про напрямки ефективного використання аерофотознімання дронами у потребах містобудування розповіла керівниця картографічного відділу Drone UA Тетяна Кондратенко

Детальніше
Типові труднощі впровадження ГІС

Типові труднощі впровадження ГІС

Про труднощі впровадження ГІС та шляхи їх подолання розповів Тарас Случик в рамках конференції ГЕОПРОСТІР 2021

Детальніше

Ми використовуємо файли cookie, щоб ваше користування сайтом було зручнішим. Дізнайтеся більше про файли cookie на сторінці Політика використання cookies.
Натисніть OK, щоб продовжити переглядати сайт Softpro. Ви можете відключити cookies у будь-який момент.