Віртуальний некрополь української еміграції

На карті геопорталу оприлюднено місця поховання видатних українців, які вплинули на історію людства: політичних діячів, військових, художників, вчених, спортсменів та підприємців.

Проєкт підготовлено на замовлення Українського інституту національної пам’яті до Дня пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років. Карта присвячена окремим історіям людей, які не мовчали про Голодомор. Гасло проєкту: "Пам’ять, що рятує: голос".

Навіщо обліковувати українські могили за кордоном?

У кожної держави своє законодавство про поховання та похоронну справу. Однак традиційними країнами розселення української військово-політичної еміграції були саме ті країни, у яких, переважно, існує законодавчо закріплена процедура оплати оренди місця поховання. Середня ціна оренди для європейських країн становить близько 50 € на рік за одиночне поховання і може змінюватися залежно від конкретної країни, міста, площі і статусу цвинтаря. За несплату оренди – поховання або ліквідовується (шляхом ексгумації і кремації решток), або здійснюється нове поховання у наявну могилу. Надгробний пам’ятник у таких випадках переважно зносять та утилізують.

Традиційно могилами політичних емігрантів опікувались або українські громадські організації, або приватні особи – друзі покійних. Дуже часто за могилою старшини Армії УНР наглядав старшина УГА, за могилою вояка УПА – його вихованець з "Пласту" або "Спілки Української Молоді" і т. ін. Бути доглядачем могили видатного українця – це було не просто важливе доручення, а справжня місія політемігрантів. Однак з плином часу помирали й самі доглядачі могил, а численні еміграційні організації зникали. З кожним роком могил ставало більше, а охочих оплачувати могили – дедалі менше. Дуже часто діти або онуки політемігрантів вже не вважали за потрібне платити за оренду могили видатного військового, політика, поета, художника чи знаного науковця. Те, що було вкрай важливо для діда – необов’язково мало хоч якусь вагу для онуків. Натомість новітня трудова еміграція залишалась переважно байдужою до збереження діаспорних поховань, адже приїхала до нової країни поселення не в пошуках політичного притулку, а в пошуках кращого життя.

Отже, дотепер не існувало ресурсу, на якому було б зібрано та узагальнено інформацію про поховання представників української еміграції по всьому світові. 

Яка місія цього ресурсу?

"Віртуальний некрополь української еміграції" має на меті максимально зберегти поховання українських емігрантів. А саме:

- Здійснити докладний облік як окремих поховань, так і українських секторів на кладовищах, і навіть окремих українських цвинтарів за межами України.

- Відстежувати динаміку зміни чисельності поховань української військово-політичної еміграції. Фіксувати та сигналізувати органам влади України, дипломатичним представництвам України закордоном, а також організаціям закордонних українців щодо появи проблем, які потребують невідкладного розв’язання: закінчення терміну оренди могили, пошкодження чи руйнування пам’ятників (що часто трапляється через природню стихію), акти вандалізму, зникнення могил за недоглядом тощо.

- Пошук окремих ентузіастів та об’єднань українців закордоном, що готові заопікуватись тим чи іншим похованням: не лише оплачувати землекористування, але й доглядати за пам’ятником, проводити громадські та релігійні заходи на вшанування видатних українців.