Про геоінформаційну систему містобудівного кадастру  Луцької міської територіальної громади  запитали у Федора Никитюка

Про геоінформаційну систему містобудівного кадастру Луцької міської територіальної громади запитали у Федора Никитюка


З 2014 по 2021 роки в рамках низки програм розвитку у Луцьку була побудована сучасна геоінформаційна система містобудівного кадастру.

Ведення містобудівного кадастру зараз здійснюється службою містобудівного кадастру та моніторингу управління містобудування та архітектури.
Інформаційні ресурси системи формуються і актуалізуються на основі відомостей і документів від базових суб'єктів містобудівного кадастру, рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо планування і забудови території та результатів містобудівного моніторингу.

Які останні оновлення системи діють вже сьогодні? Якою була історія  становлення сучасної системи містобудівного кадастру у Луцьку? Які майбутні плани розвитку містобудівного кадастру Луцької міської територіальної громади?  -  Про все це ми запитали у начальника служби містобудівного кадастру та моніторингу управління містобудування та архітектури  Луцької міської ради - Федора Никитюка.


Волинська історія реалізації системи містобудівного кадастру розпочалася у 2013 році? Чи ще до набуття чинності законодавством, вже тривала якась підготовка у цьому напрямку?

Так, роботи у нас поступово проводилися ще з 2000 року. Було комунальне підприємство, що займалося оцифруванням планів масштабу 1:500, ще в той період почали вести реєстр земельних ділянок і з цього фактично почалося формування електронної бази даних. 

З середини 2000-их поступово оцифрували з паперових носіїв містобудівну документацію. З 2011 року переводили вже повністю усю містобудівну документацію в електронну базу, сканували будівельні паспорти, містобудівні умови та обмеження, паспорти прив’язок тимчасових споруд і таке інше.

 А вже у 2013 році, коли чинності набуло  законодавство про реалізацію містобудівного кадастру, почали уважніше і детальніше займатися реалізацією системи.

 У 2013 рішенням міськради була затверджена перша програма створення містобудівного кадастру на території міста Луцька на 2014–2015 роки. Які завдання тоді були актуальними? З чим виникали труднощі на цьому початковому етапі?

На той момент ще мова йшла про формування базових інформаційних ресурсів. Ми продовжували  оцифровувати наявну документацію і дані, створювали перші плани щодо запровадження геоінформаційної системи і геопорталу містобудівного кадастру аби отримати можливість підтримувати реєстри даних та публікувати їх для громади міста.

На жаль, на той час фактично припали труднощі з фінансуванням. Програма була розроблена, мала два етапи але ресурсів на реалізацію не змогли тоді  виділити на міському рівні, тому значних зрушень, помітних громаді, на той момент ще не відбувалося.

У 2016 була ухвалена наступна програма розвитку на 2016–2017 роки. Це були, здається, найнасиченіші етапи розгортання системи? Чи все вдалося? З чим мали труднощі? 

Так, це вже була друга наша програма, на неї вже були виділені перші кошти і тоді змогли частково реалізувати її цілі. Були описані вимоги до системи, оцінені фактичні потреби у технічному забезпеченні. У 2017-му придбали необхідне серверне обладнання та  поступово долучали до системи  окремі складові і наявні на той момент набори цифрових даних, які були придатні для розміщення. Продовжували працювати над підтримкою і накопиченням даних, які ще не могли тоді реалізувати в системі але планували їх інтегрувати і публікувати згодом.

У 2018 році запустили публічну частину системи - геопортал Луцької міської ради. Так мешканці міста отримали доступ до даних, які довгий час готувалися до оприлюднення у дійсно доступній до сприйняття формі, а не завантаженими масивами чи архівами без можливості аналізу чи одночасного перегляду у вікні карти.

З тих часів, досі поки не вдалося реалізувати, наприклад,  внесення у систему та на геопортал інформації, наявної в архівах комунального підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації», але це не єдиний із ще нереалізованих планів чи потреб. Завжди маємо багато планів, та звісно, залежно від виділених ресурсів,  обираємо пріоритетні.


У 2018 у вас запроваджувалися декілька підсистем платформи SOFTPRO:Містобудівний кадастр (сервер, реєстрація містобудівної документації, ведення бази геопросторових даних об'єктів містобудівного кадастру, ведення реєстру адрес, вулиць та інших поіменованих об'єктів, ведення бази даних інформаційних ресурсів єдиної цифрової топографічної основи)
Як швидко опанували роботу з програмним забезпеченням? Як навчали співробітників?

Так в 2017-2018 вже була значна підтримка і ми готували штат до використання нового програмного забезпечення. Але фактично це були люди, що працювали над створенням  планів масштабу 1:500 та інших ресурсів єдиної цифрової топографічної основи міста Луцьк, тому вони мали достатнє уявлення про те з чим матимуть справу, після запровадження відповідного програмного забезпечення. Адже система дозволяє підтримувати набори даних, які вони створювали або оцифрували до запровадження геоінформаційної системи. Навчання проводили на декількох семінарах, що проводили спільно з представниками розробників.

У 2018 була ухвалена чергова програма розвитку системи на 2019–2020 роки. Тоді за програмою планувалася взаємодія з системою «Електронне відкрите місто» для створення інтегрованого рішення. На скільки це вдалося? Які труднощі були відчутними на такому етапі інтеграції?

Так, Луцьк представлений на веб-платформі «Відкрите місто». Люди можуть там залишати повідомлення про негаразди у міському середовищі і міська влада планувала  інтегрувати дані цієї системи  на офіційний геопортал, та поки така інтеграція  ще тільки в планах, хоча і відмовлятися від цієї ідеї не збиралися. 

Труднощі у розвитку системи містобудівного кадастру у поки досить типові.
Різні суб’єкти кадастрової діяльності  використовують різні системи координат і це досі ускладнює взаємодію між ними та спричиняє ослаблення ефективності функцій пошуку в системі та недовершеність інформації про об’єкти нерухомості та об’єкти містобудування.

Ще варто згадати, що тільки у 2015 році міська рада прийняла положення “Про Єдиний адресний реєстр міста Луцька”, що дало досить чіткі і визначені правила і критерії його реалізації в системі містобудівного кадастру. Ми створили  базу даних і накопичували дані адрес ще з 2005-2006 років. На момент реалізації системи містобудівного кадастру та публікації даних на геопорталі ми мали акумульований масив інформації але з прийняттям Положення вже змогли чіткіше висунути вимоги на розробку в ГІС середовищі такого функціоналу, який би задовольняв вимогам нашого офіційного положення.


У 2018 у вас запроваджувалися підсистеми реєстрації документації щодо розміщення тимчасових споруд, формування будівельних паспортів та містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок та звісно геопортал містобудівного кадастру. Міська влада якось популяризувала цей інформаційний ресурс у громаді?

На момент запуску геопортал презентували на відкритій нараді представникам  структурних підрозділів.
Інформацію про його функціонування та найпопулярніші сервіси розмістили на офіційному сайті Луцької міської ради в категорії "Містобудування" розділу "Про місто" .
Додаткових заходів з популяризації серед мешканців міста поки не проводили.


Восени 2019 року утворилася Луцька міська об'єднана територіальна громада. Як це вплинуло на вашу систему містобудівного кадастру? Які виникли потреби чи незручності? Як долаєте їх?

Так, звісно вплинуло, до території громади приєдналися нові населені пункти. Ми вже по ним сформували адресні реєстри і почали їх вести,  містобудівну документацію  почали систематизувати, генеральні плани населених пунктів почали поступово публікувати на геопорталі. Усю затверджену містобудівну документацію, що є для цих нових населених пунктів поступово додаємо до вже створеної системи і публікуємо на геопорталі.

Певний період було складно через відсутність рішення про передачу матеріалів містобудівної документації самим новоствореним громадам. Але вже з липня місяця ця проблема знайшла вирішення і зараз нам було передано майже всі матеріали  від громад, поступово на основі рішень про їх затвердження додаємо їх у систему і публікуємо на геопорталі. Так само багато зараз схеми планування територій нам передають поступово по населених пунктах, роботи ще багато.

Так на геопорталі спеціально створили категорію “Генеральні плани населених пунктів”, там можна знайти вже опубліковані  генеральні плани населених пунктів громади крім міста Луцька, що залишився у категорії “Містобудівна документація”.


2020 року ухвалили програму розвитку та модернізації інформаційної системи на 2021–2022 роки. У 2021 було проведене оновлення геопорталу Луцької міської територіальної громади. Яким проблемам і цілям даєте раду на цьому етапі?

Так програми у нас є завжди, створюємо їх зазвичай на два роки. Раніше було дві, зараз об’єднали в одну: “Створення  містобудівної документації та розвиток містобудівного кадастру”. Продовжуємо працювати над підготовкою даних для розміщення у системі та на геопорталі.

Готуємося у найближчому майбутньому до запуску кабінету постачальника геопросторових даних та запуску підсистеми земельного кадастру.

Геопортал отримав оновлення дизайну цього року, оприлюднили  дані про безбар’єрність. Ще окремо розробили функціонал для видачі вихідних даних на виконання геодезичних робіт. Тепер усі геодезисти та землевпорядники користуються у нас цим кабінетом користувача.

Планів розвитку завжди не бракує, рухаємося далі залежно від виділеного забезпечення та актуальних потреб.


Джерела:

Програма створення містобудівного кадастру на території міста Луцька на 2014–2015 роки

Про Єдиний адресний реєстр міста Луцька

Програма створення містобудівного кадастру на території міста Луцька на 2016–2017 роки

Програма розвитку інформаційної системи містобудівного кадастру на території міста Луцька на 2019–2020 роки

Про проєкт Програми розвитку та модернізації інформаційної системи містобудівного кадастру на території Луцької міської територіальної громади на 2021–2022 роки

Читайте також

Онлайн-платформа зелених насаджень міста Одеса на міжнародній конференції  SCGIS

Онлайн-платформа зелених насаджень міста Одеса на міжнародній конференції SCGIS

Симбіоз методичних напрацювань ініціаторів створення одеської системи обліку зелених насаджень та програмного забезпечення, розробленого SOFTPRO, був відзначений за рівнем інноваційности на міжнародній конференції SCGIS

Детальніше
Десята Міжнародна Конференція «GISTECH.UA-2021»

Десята Міжнародна Конференція «GISTECH.UA-2021»

Всім учасникам було приємно відчути себе у колі живого спілкування однодумців після тривалої перерви, спричиненої карантинними обмеженнями.

Детальніше
Про геоінформаційну систему містобудівного кадастру  Луцької міської територіальної громади  запитали у Федора Никитюка

Про геоінформаційну систему містобудівного кадастру Луцької міської територіальної громади запитали у Федора Никитюка

Які останні оновлення системи діють вже сьогодні? Якою була історія становлення сучасної системи містобудівного кадастру у Луцьку? Які майбутні плани розвитку містобудівного кадастру Луцької міської територіальної громади?

Детальніше

Ми використовуємо файли cookie, щоб ваше користування сайтом було зручнішим. Дізнайтеся більше про файли cookie на сторінці Політика використання cookies.
Натисніть OK, щоб продовжити переглядати сайт Softpro. Ви можете відключити cookies у будь-який момент.