Моніторинг повітря в Кривому Розі: як ГІС-підсистема “Екологічний фонд” допомагає місту дихати вільніше

Попри те, що компонента постів моніторингу якості повітря вже була реалізована раніше — у кількох містах, зокрема, в Запорізькій області як частина підсистеми “Екологічний фонд” — адаптація для Кривого Рогу вимагала зовсім іншого підходу.

Відмінність полягала у візуалізації, способах інтеграції та кількості постів. Була потреба об’єднати напрацювання, врахувавши специфіку вже наявної системи, якою користувались службовці Криворізької міської ради.

Потрібно було модернізувати адміністративну панель “Режим керування”, яка складається з наступних реєстрів:

• Причини відсутності даних - у модернізованому модулі потрібно було реалізувати можливість переглядати причину. Для цього планувалося створити окремий реєстр, у якому можна змінювати інформацію для кожного поста моніторингу, окремо для погодинних та середньодобових показників, аби користувачі мали змогу бачити актуальну інформацію в публічному геопорталі.

  Крім того, з адміністративної панелі важливо було передбачити можливість приховувати окремі записи від відображення в публічній частині, що давало б гнучкість у роботі з даними. У цьому ж модулі планувалася фіксація відсутності даних повірки ПАС.

• Повірка постів автоматичного спостереження (ПАС) - оскільки для кожного поста моніторингу необхідно регулярно проводити повірки приладів для забезпечення коректності вимірювань, модуль потребував створення реєстру, який дозволяє відповідальним користувачам вносити, редагувати та видаляти дані про повірки.

• Хронологія надзвичайних метеорологічних умов (НМУ) - одним із завдань було реалізувати компоненту у вигляді реєстру для запису несприятливих метеорологічних умов, що впливають на показники моніторингу. У публічній частині ця інформація повинна була завжди відображатися для користувачів, демонструючи актуальний стан. Водночас в адміністративній частині система мала окремо показувати причини виникнення НМУ та перевищення допустимих показників.

• Екологічний дайджест - було необхідно впровадити окремий реєстр для створення, редагування та видалення вже сформованих інформаційних зведень. Окрім цього, ці зведення повинні відображатися і в публічній частині, аби користувачі мали змогу обрати рік і переглянути дайджест за потрібний місяць.

• Картка постів автоматичного спостереження (ПАС) - модернізація передбачала відображення графіків із мінімальною та максимальною разовою концентрацією, середньодобовими та середньомісячними показниками забруднювальних речовин. Була потреба створити можливість фільтрувати дані за датами. Також це стосувалося внесення додаткових даних щодо несприятливих метеоумов, повірок обладнання та причин відсутності даних.

  У публічній частині моніторинг мав відображатися за допомогою системи оцінки якості повітря (UAQI): показники повинні були класифікуватися за кольорами відповідно до рівня забруднення, з урахуванням максимального значення серед груп. Планувалися також блок із рекомендаціями до стандартних повідомлень якості повітря.

  Також стояло завдання забезпечити користувачам змогу переглядати динаміку таких показників як: індекс якості повітря, температура, відносна вологість, атмосферний тиск, швидкість і напрямок вітру. Окремою мала бути доступна історія концентрацій забруднювальних речовин за останні 48 годин.

  Об’єднання усіх цих функціональних елементів в одному рішенні стало ключовим завданням для підвищення точності та прозорості екологічного контролю.