Адресні реєстри під час та після війни

Адресні реєстри під час та після війни


З початком повномасштабного вторгнення російської армії в Україну  світ знову здригнувся від абсолютно варварської тактики “випаленої землі”, коли цілі українські села і містечка фактично  руйнуються вщент від обстрілів московських загарбників.

Разом зі зруйнованими будинками  втрачають сенс і адреси, куди неможливо буде певний час надати ні доставку, ні послуги інженерних мереж, ні просто використовувати для проживання через руйнацію.



(село Олександрівка на Херсонщині після окупації "рускім міром")


Крім фізичного знищення будинків війна спровокувала природну хвилю інтенсивної роботи з перейменувань у всіх регіонах України, що також залишить свій вагомий відбиток на даних адресних реєстрів по всій країні.

Переживши бої довколо столиці і численні обстріли ракетами Київська міська державна адміністрація безпрецедентно активізувала процес перейменувань, оголосивши потребу в перейменування майже 500 об'єктів на карті столиці. Це вирішили зробити для очистки місцевого адресного реєстру від назв, що морально втратили право на існування назавжди на карті та силуеті міста, після новітніх обстрілів Києва російськими військами. З кожним залпом артилерії чи запуском ракет окупанти знищили не тільки фізичні будівлі, але й лояльність до маркерів російської культури на вулицях української столиці, оскільки  вбили терпимість і байдужість до збереження таких назв на найвищому рівні міського керівництва  і країни загалом. 


(демонтаж пам'ятника "Дружби народів" Київ)

Висловлюючи солідарність із найбільш постраждалими від обстрілів та бомбардувань містами прилеглі та тилові міста з не меншим завзяттям взялися за очищення власних адресних реєстрів та карт від  залишків колоніальних та радянських назв вулиць, пам’ятників. Звісно за кілька днів така робота у такій великій країні не відбудеться, адже якість перейменувань мають забезпечити історики, краєзнавці, мистецтвознавці та інші науковці, що пропонуватимуть для відновлення старовинні назви або пропонуватимуть дійсно важливі для закріплення на місцевості імена та події вітчизняної історії, відбуватимуться громадські слухання і голосування для визначення громадської думки аби рішення були максимально виваженими і узгодженими з громадою.